Плоскирка (рос. Густера) – риба родини коропових схожа на ляща, в англійській мові її назва дослівно так і перекладається “білий лящ” (White bream). Має таке ж високе тіло як у підлящика, але ще плоскіше ніж у останнього. Звичками також схожа на ляща. На відміну від ляща в грудні і черевні плавці у неї забарвлені у червоний або оранжевий колір. У ляща вони завжди темно-сірі. Зазвичай не виростає більше 400 г. Відносно невеликі голова та рот, очі великі, сріблясті. Луска велика. Спинний плавець високий, анальний — довгий. Спина сіро-блакитного кольору, боки сріблясто-блакитні. Глоткові зуби — двохрядні. У плоскирки на відміну від ляща більша луска, особливо біля спинного плавця, а також на спині; за потилицею у неї є не покрита лускою борозенка.

Це донна риба, що тримається великими зграями. Малорухлива. Полюбляє теплу воду з невеликою течією та мулистим або глинистим дном, плаває біля водної рослинності. Часто надовго спиняється біля крутих глинистих берегів. Крупна риба тримається на глибині, молодь — ближче до берегів. Живиться личинками комах, молюсками, водною рослинністю. Причому в раціоні невеликих особин переважають комахи та ракоподібні, дорослі ж живляться зазвичай молюсками. Впродовж року мігрує річкою — навесні вверх проти течії на нерест, взимку — вниз до моря на зимівлю. Активна і вдень, і вночі. Росте плоскирка повільно. Причому до досягнення статевої зрілості особини обох статей ростуть однаково, а потім ріст самців сповільнюється. Статевої зрілості досягає у 3 — 4 роки при довжині 12 — 14 см. Нерест починається пізно — в кінці травня або на початку червня, коли температура води досягає 16 — 18°С. Ікру відкладає на мілині на водну рослинність. Кількість ікринок залежить від розмірів риби. Нерест розпочинається ввечері, закінчується вранці.

У молодому віці тіло густери буває настільки тонким і прозорим (особливо в хвостовій частині), що проглядаються навіть нутрощі (звідси й назва – Плоскирка). За величиною плоскирку можна віднести до середніх наших риб: вона рідко досягає довжини 30-35 см і ваги 400-500 г. Звичайна її величина 18-20 см при вазі 200-250 г. Рекордні екземпляри – до 800 грам. Живе вона осіло, покидає місця постійного проживання лише на нерест, коли збирається в густі зграї і бурхливо хлюпається на ледь покритих водою трав’янистих місцях. Відбувається це зазвичай вночі наприкінці травня, в червні, коли вода прогріється до 16-17°С. Відразу після нересту у плоскирки починається жор. Харчується вона в основному донними організмами: хробаками, личинками комах, невеликими молюсками, рачками. З цією, метою любить відвідувати глинисті і мулкуваті мілини, а також неглибокі прибережні ділянки, особливо у вітряну погоду, коли хвилі розмивають береги.

Там, де густери багато, вона добре ловиться на поплавкову вудку з насадкою черв’яка або опариша. Найчастіше вона не топить поплавок, а тягне його убік, сумлінно заковтнувши насадку, що часом призводить до самопідсікання. Успішною буває її ловля на слабкій течії впроводку з підгодівлею. Йде вона також на донку, «гумку», закидачку. Правда, з донних вудок часто зриває насадку, чим сильно набридає вудильникам. У цьому випадку треба міняти розміри насадок. На зимову сплячку не залягає і в ряді місць непогано ловиться з під льоду на мотиля і тісто на глибині 4-6 метрів і більше. Особливо у дні відлиги і по останньому льоду. Спеціально за плоскиркою мало хто полює. Зазвичай вона попадається попутно при лові ляща, так як майже завжди жирує там же.

Зростає плоскирка повільно. Наприклад, однорічки мають довжину тіла в середньому 3,3 см, трирічки – 10,2 см, шестирічки – 16,9 см. До статевозрілого віку обидві статі ростуть однаково, але після статевого дозрівання зростання самців кілька сповільнюється. Молодь плоскирки харчується ракоподібними і личинками хирономид. Меншою мірою вона споживає водорості, ручейників, павуків і водяних клопів. Дорослі риби харчуються вищими водними рослинами, молюсками, хробаками, рачками, личинками, лялечками комарів та інших комах. Основні місця нагулу дрібної плоскирки (довжиною 10-15 см знаходяться переважно в прибережній зоні. Великі риби, що харчуються молюсками, знаходяться в більш віддалених від берега місцях. Риби довжиною 25-32 см, мають значні жирові відкладення на кишечнику і харчуються слабкіше.

Із збільшенням розмірів плоскирки у складі її корму зменшується кількість ракоподібних і личинок комах і збільшується – молюсків. На харчування молюсками вона переходить при довжині тіла 13-15 см і більше. Залежно від складу і розвитку кормової бази співвідношення кормових організмів у складі їжі однакових за розмірами риб неоднакове. Наприклад, риби довжиною 10-12 см в прибережній зоні харчуються переважно личинками комах, а в більш глибоких місцях – ракоподібними, що відповідає поширення цих організмів у водосховищах.