Більшість рибалок добре знають відому притчу нобелівського лауреата Ернеста Хемінгуея “Старий і море”, та й не тільки рибалки, оскільки ця повість входить до шкільної програми із зарубіжної літератури. Вона була написана 1936 року та видана в 1952-му, коли усі 5 мільйонів примірників були розпродані протягом 2 днів. З тих пір вона неодноразово перевидавалася, здобувала літературні премії (Нобелівську, Пулітцерівську, звання “Книга року” і т.д.), за нею знімали фільми, створювали мультфільми та ставили спектаклі. Це була остання повість, опублікована ще при житті видатного письменника Хемінгуея.

Та ось цього 2020 року в колекції бібліотеки музею Джона Ф. Кеннеді в Бостоні внуком Ернеста Хемінгуея – Шоном Хемінгуеєм був випадково знайдений раніше невідомий рукопис. Роботу над ним датують приблизно між 1936 та 1956 роками. Розповідь написана як автобіографічна, ім’я персонажа збігається з ім’ям автора, де головний герой з товаришами переслідує величезного марліна в Атлантичному океані. Хоча онук письменника вважає її вигаданою. Імовірно, історія, описана в оповіданні, була натхненна конкретною риболовлею влітку 1933 року, коли і розгортається розповідь, але в основу лягло кілька різних подій, до яких автор додав вигадані елементи, щоб розфарбувати історію. “Я не зрозумію як і чому її не помітили. Це просто скарб серед неопублікованих матеріалів”, – розповів Шон Хемінгуей.

У рукопису не було назви, тому її вибрав син письменника Патрік. Він обрав назву “Погоня, як щастя” (Pursuit As Happiness). Шон Хемінгуей назву вважає вдалою, оскільки в творі йдеться не про риболовлю, а більше про те, скільки вона приносить задоволення і радості. Розповідь вже була опублікована журналом New Yorker на англійській мові. Сподіваємося, що невдовзі ми зможемо насолодитися ще одним шедевром великого Хемінгуея в перекладі на українську мову.