Цей новий термін у риболовлі прийшов до нас з Європи досить нещодавно, але поступово нарощує кількість своїх прихильників. Як зрозуміло з самої назви streetfishing – це риболовля на водоймах в межах міста. Атрибутами стрітфішингу є набережні, мости, дамби, опори, пляжі, бетонні гідроспоруди, парапети, плити, канали, шлюзи та інше. Досить часто на стрітфішингових фото можна побачити і інших представників суто міських видів спорту типу ролерів, велосипедистів та скейтерів. Одразу слід відзначити, що це є молодіжна течія в риболовлі, і пенсіонери-поплавочники до цієї категорії не відносяться. Усе таки спортивний принцип “спіймав-відпусти” не досить розповсюджений серед людей старої закалки, які забирають з собою навіть найдрібнішу рибку щоб погодувати свою улюблену кішечку, він більш близький представникам нового покоління. На противагу віледжфішингу риболовля серед мегаполісу позбавлена усієї привабливості спілкування з дикою природою та ідилічної усамітненості, навколо відсутні кущі і дерева, замість квітучих ароматів підбирається запах розпеченого асфальту, а соловїні співи та тьохкання соловейка може замінити хіба що воркування міських голубів на фоні гудіння маршруток та тролейбусів. Але в порівнянні з усіма іншими видами риболовлі стрітфішинг має одну значну перевагу в відсутності обмежень, як часових так і фінансових. Не потрібно заздалегідь готуватися до далекої поїздки, роздобувати живу наживку, вирішувати питання з транспортом та напарниками, чекати вихідних та усе інше. Достатньо в будь-який день лише взяти вудку та вийти на набережну свого міста і насолоджуватися своїм улюбленим хобі. Саме через це стрітфішинг і набуває своєї популярності, можна вести активний спосіб життя та розслаблятися після навчання чи роботи. В переважній більшості стрітфішинг – це спінінг, основні дві течії це ловля окуня мікроджигом та ловля бичка або ротана наноджигом. Але звичайно ніяких обмежень немає, і трофейні екземпляри не є винятком. Загальноприйнятих конструкцій в стрітфішингу немає, кожен ловить тим чим уміє, або у що вірить. Але як правило у цьому способі ловлі відсутні далекі закидання, вони просто не потрібні. Ще одним плюсом міської риболовлі є переважно стабільний кльов, не буває такого що в один день рибалка “дав стране угля”, а на другий день залишився з пустими руками. Після спінінгу на другому місці в стрітфішингу стоїть пікер, також зустрічаються мах, фідер та матч. Нерідко стрітфішери використовують місця ловлі, де берегами гуляють містяни і побачивчи людину з вудкою як завжи задають питання “чи взагалі тут риба водиться”, після чого з води вилітає черговий окунь, а стрітфішер постає у ролі маленького героя в очах незнайомої компанії. Також як і будь-якому захопленні серед стрітфішерів інколи проводяться міні-змагання та фестивалі.
Якщо Вам сподобалася ця стаття – натисніть нижче кнопку +1 щоб рекомендувати її для пошуку в Google.