Щоб тиждень не пройшов даремно вирішив сходити на риболовлю. Був трохи обмежений по часу, проте декілька годин було.
Прокинувся, як завжди раненько і гайда на річку. На підході до місця першого планованого закиду зустрічаю схід сонця. Краса...
Згадую слова бабусі, - "Сонце сідає червоно - завтра буде вітряно, сходить червоно буде сонячно". Це добре з погодою вже пощастило. Підходжу до місць які відвідав минулого тижня і бачу, що промоїн вже немає

Розумію, що потрібно іти далі в пошуках відкритої води, ну та це не страшно, ходьбою мене не злякаєш. Як казав мій знайомий:"Для бешеной собаки семь верст не круг". Але за поворотом настрій піднімається, бачу відкриту воду, причому досить багато.
Цього разу вирішую трохи ризикнути і вийти на лід, максимально, на скільки вистачить "пороху" і здорового глузду. На березі залишаю рюкзак і "на легке" підходжу до води.(Мої снасті, спін я забрав з собою

Роблю закиди, міняю приманки, експериментую з проводками, але

Іду далі. А день і справді видався гарним. Не дуже сонячно, проте не холодно, тихо спокійно, красиво. По дорозі на інше місце зустрічаю лижника з собакою який теж насолоджується природою та погодою.
Роблю кілька фото на пам'ять. Якщо бува не вийде риболовлі, то хоч вдасться фото-полювання


Тим часом підходжу до наступної промоїни.
Знову виходжу на лід, закидаю знову і знову.

Далі буде...