Денне світло не дає уяви де ми, видно уріз води і туман, кидати вперед. 2гр тоне нерально довго, на перших хвилинах від силуету екскаватора чути крик Бєлого: "Суддя! Скільки можна чекати!"- моральна атака на суперників. Призвичаююсь до глибини, видно виходи окуня, сусіди говорять про тички, витягуть пару рибок, нарешті і вмене тичок, другий, коректую проводку і ловлю 2-х майже підряд, перехід. Причому перехід в протилежний кінець зони лову,по дорозі дізнаюсь шо Валера взяв дуже бонусну щучку, а Віталік трохи меншу, на старт не встигаю, на прапорі вже ловить спортсмен (стартували по двох з прапора), причому дійсно ловить, але кидати збоку незручно, та й не дуже коректно, біжу шукати свою рибу, а її нема, пробую знайти щучку пвд травою, а знаходжу окуня 30гр., більше покльовок нема, переходжу, сонце починає добре просвічувати прозору воду, я не вгадую з глибиною і заходжу трохи глибше чобіт, крок назад і далі ловлю- не до комфорту.Фініш. Йдем на базу, де нас зустрічає уха (причому з привезеної риби- всю пійману відпускали)
, дізнаюсь що багато з нулями, я з 3-ма хвостами десь 15-17-й, всі наші виступили добре, а Валера взагалі має "всі шанси". Обід, короткий відпочинок, і на старт, задача мінімум-люба рибка, аби не нуль, і тут не поперло, і ніби ставав там "де треба", і варіанти приманок убойні, але за 3 год жодного тичка, Валера з Віталіком- по одній покльовці (що важливо-реалізованій), Бєлий справився, Вітя добре відловивися, в Олега з Сергієм ніби теж порядок.
Результати, нагородження, старт додому.
Подяка організаторам, і взагалі всім учасникам, особливий респект Валері - без сну, намотав під 500км, і виступив просто ракета.
Прикольні значки, треба і нам такі зробити.
