Давно була думка створити подібну тему і тут така нагода…
Початок звіту про рибалку від 29.03.09 читати тут
…на цій ноті ми вирушили у Пляшеву. Від Хріників дорога прямувала через Демидівку, а там вже до Пляшевої.
Хлопці не вельми хтіли сюди заїжджати, однак коли заїхали – не прогадали.
Краєвид у цих місцях просто гарний. Стир тече гарними плесами, петляє лугами через лісову смугу. І все це гарно помітно із лісової пагорбної зони у с. Пляшева.
Ти виходиш на край лісу і бачиш все: ліс, річку, залиті річкою луги, знову ліс, обриви. І на цьому фоні нам зустрічається місцевий абориген на човнові і, звісно, із сіткою на своєму баркасі. Було помітно, що погляд його дещо був збентежений, але нас він розкусив. Не схожі ми були на рибінспекцію. Відзначив, що зараз до берегу не дійдеш, оскільки річка розійшлась. Із рибою сутужно, навіть непомітно, щоб щука нерестилась. Але природа тут чарує.
Кілька разів таки кинути спіном вдалось, однак без результату лову.
Та результат був інший – враження від природи, краєвиду, річки Стир та її розливів, лісу, співу пташок, дзюрчання струмків, вітру, пташок на розливах, у повітрі, що так грайливо зустрічали весну і радувались новому сонячному дню.
Там же у лісі роблю пам’ятну фотку своїх приятелів на фоні гарного краєвиду.
Чим запам’ятаються ці місця у с. Пляшева?
Гарним і мальовничим краєвидом, лісом і природою, плесами Стиря, подіями навколо цього села, козацькою славою, історією та історичними пам’ятками. Ось деякі із них:
І, звісно, не можу не привести цитату від даного інтернет-адресу про події того часу: „Очевидець бою француз П'єр Шевальє так описував завершення цієї битви: "В одному місці серед болота скупчилося триста козаків і хоробро боронилися проти великого числа атакуючих, які натискали на них звідусіль. Повністю оточені, вони загинули. Залишився один, який боровся протягом трьох годин проти всього війська польського."
Фото – Свято-Георгіївський чоловічий монастир Української православної церкви Київського патріархату.
Ці кадри було зроблено на останок після рибалки у м. Берестечко завдячуючи Василеві, що таки зупинився біля цих місць, за що йому і подяка.
Після с. Пляшева ми вирушаємо у ще одне славне містечко – Берестечко. Дорогою від с. Пляшева вже здалеку помітно пагорб, на якому величає Свято-Троїцький Собор.
Ти їдеш машиною, а дух Берестечка помітний ще у дорозі. Ось воно містечко Берестечко. Скільки бував тут, скільки спогадів та вражень від цих місць і все це знову лине у дорозі.
Пригадую дві останні свої поїздки у м. Берестечко у 2008 році.
Але вже сьогодні, коли сидиш у машині і їдеш, а навколо буяє весна, згадуєш усі ці місця по новому, по новому дивишся на все, а попереду лишається кілька сот метрів і ти в Берестечко.
Мимоволі ловиш себе на тому, що хвилюєшся і чого – сам не знаєш.
Приблизно такими рядками стоять у думці спогади про Берестечко:
Берестечко, Берестечко – поле, річка, ліс
Навкруги тебе кружляє гайвороння…
Смуток, радість, тьма і сонце, –
Все кружляє і кружляє теє гайвороння…
Про часи минулі, про часи лихі, про козацьку славу, славу навіки.
…Сьогодні там все по новому: Стир місцями розлитий, річка гарна і потужна, дуже гарні краєвиди і плеса Стиря. Власне, у Берестечко буваю частенько – близько останніх 10 років. І саме сьогодні вперше у цьому році видалась гарна нагода створити окрему тему і знову провідати місця „бойової слави”.
Ось як сьогодні виглядає Свято-Троїцький Собор зі сторони мосту у Берестечко.
Згодом ми перейшли у ліву сторону мосту, якщо дивитись зі сторони Пляшевої.
Там рибаків – багато. Спінінгістів майже не має, а ось із поплавками та живцями – досхочу. Чесно кажучи, не очікував такого. Згадую, як раніше було, то стільки рибалок бачити не доводилось. А тут стільки рибалок, навіть стати зручно, щоб покидати – було не легко.
Відзначу, що із розмови із місцевими рибалками довідався – із хижаком проблемно, але на живця все одно сидять. Із білою рибою також не особо. Якщо сьогодні ще кілька дрібних плотвичок можна було узяти із ранку, то на обідню пору – відрізало. А ось вчора було непогано. На живця зараз попадає часом дрібна щучка до 0,5 кг. Крупна – пішла на нерест.
Власне, перших 2-3 год. лову особливих результатів не дали, хоч і приїхали ми перед 11 год. Походив, покидав, фотки зробив.
Є багато перспективних місць в районі очерету, який проростає берегом. Є місця, де можна зайти у воду. Саме вертався вже у береговій зоні, час від часу заходячи у воду.
На одному із місць чи то від диву, чи то від вдачі – таки виловлюю на „пряміку” щучку.
Що цікаво? – тільки поставив воба – другий закид і є. Взяла на Owner C'ultiva Rip'N Minnow 65 із жовтим відливом та цяткою біля голови. Ось він Фарт! Рибаки сидять, аж косяки спиною відчуваєш. Та рибку фоткаю і відпускаю.
Бачу, що мої хлопці дещо активізувались. Але на цьому все. Із хлопцями вирішуємо пройтись річкою далі. Довелось пройти чималу відстань, але лише фотки зробив, клювань не було.
Що цікаво, що із долини р. Стир пам’ятки історії м. Берестечка помітні гарно.
На даній фотографії помітно Костел та Собор. Обидва мають назву Свято-троїцький.
Біля машини ми перекусили і попрямували у бік русла Стиря. По дорозі глянули до рідних місць, а там і до річки під’їхали. Ось вони знайомі та рідні місця.
Вже із цієї фотографії також помітно Свято-Троїцький Собор
Одним словом, місця гарні та величні. У цих місцях ми також покидали, однак клювань у нас так і не було. Вертаємось назад. Так вийшло, що Сергій відразу попрямував праворуч від нас, а ми у трьох у лівий бік річки. Отже, дядько із Василем пішли до машини, а я пішов за Сергієм. Доходжу до нього і бачу, а в нього вже є щука.
Щука видалась самкою, у ній повно ікри, однак відпустити її не відпустив. Взяла на ямі із протилежного берегу. Приманка віброхвіст фірми Manns №3 салатового кольору на джигі у 6 грам. Одним словом, Сергію ці місця сподобались.
Мав нагоду зустрітись із своїм приятелем у Берестечко Костянтином, однак зустрітись так і не вдалось. „Друзяка” дещо прихворів, хоч після обіду таки вийшов по спінінгувати, однак безрезультатно.
Власне, на цьому рибалка у Хріниках, Пляшевій, Берестечко та його околицях закінчилась… Вражень – просто багато.