Світові першостіIII всемирные рыболовные игры. Италия 2011.

Модератор: President

Відповісти
Аватар користувача

Автор цієї теми
Bayda
Керівник спінінгового напрямку, Чемпіон України (мормишка - 2011), Бронзовий призер Кубку України (мормишка - 2012)
Повідомлень: 603
З нами з: 20 липня 2009 23:53
Справжнє ім'я: Юрій
Звідки: Луцьк
Дякував (ла): 1486 рази
Подякували: 834 рази

III всемирные рыболовные игры. Италия 2011.

Повідомлення Bayda » 30 серпня 2011 13:24

Підтримаємо нашу збірну !!!
http://kharkov-fishing.org/forum/nov-ra ... lija-2011/

Аватар користувача

Автор цієї теми
Bayda
Керівник спінінгового напрямку, Чемпіон України (мормишка - 2011), Бронзовий призер Кубку України (мормишка - 2012)
Повідомлень: 603
З нами з: 20 липня 2009 23:53
Справжнє ім'я: Юрій
Звідки: Луцьк
Дякував (ла): 1486 рази
Подякували: 834 рази

Re: III всемирные рыболовные игры. Италия 2011.

Повідомлення Bayda » 30 серпня 2011 21:27

Сегодня состоялся первый тур Чемпионата мира 2011 по ловле хищной рыбы спиннингом с берега.
По предварительной информации Украина после первого тура находиться на девятом месте из шестнадцати.
Первая пятерка:
1 Италия
2 Хорватия
3 Словакия
4 Чехия
5 Россия
Пока Италия лидирует с приличным запасом, далее результаты идут достаточно плотно.
Предварительные места наших спортсменов в зонах:
А - 8;
В - 5;
С - 9;
D - 12.

Уточненная информация по зонам:
Зона А - 8 место - Терещенко Константин (Харьков);
Зона В - 5 место - Вильгуцкий Владислав (Львов);
Зона С - 9 место - Мацуев Андрей (Харьков)
Зона D - 12 место - Кобелюх Владислав (Ивано-Франковск)
За це повідомлення автора Bayda подякував:
sentkroy (30 серпня 2011 21:50)
Рейтинг: 2.7%

Аватар користувача

Автор цієї теми
Bayda
Керівник спінінгового напрямку, Чемпіон України (мормишка - 2011), Бронзовий призер Кубку України (мормишка - 2012)
Повідомлень: 603
З нами з: 20 липня 2009 23:53
Справжнє ім'я: Юрій
Звідки: Луцьк
Дякував (ла): 1486 рази
Подякували: 834 рази

Re: III всемирные рыболовные игры. Италия 2011.

Повідомлення Bayda » 31 серпня 2011 21:22

По результатам второго дня (спиннинг берег) Украина на 7 месте.
Личка:
16 место - Вильгуцкий Владислав (Львов)
26 место - Мацуев Андрей (Харьков)
28 место - Терещенко Константин (Харьков)
29 место - Кобелюх Владислав (Ивано-Франковск)

Аватар користувача

shanik
Керівник напрямку Мормишка, Чемпіон України (мормишка - 2011), Бронзовий призер Кубку України (мормишка - 2012)
Повідомлень: 1817
З нами з: 15 лютого 2009 01:30
Справжнє ім'я: Віктор
Звідки: ФРС ВО м. Луцьк
Дякував (ла): 1402 рази
Подякували: 2364 рази

Re: III всемирные рыболовные игры. Италия 2011.

Повідомлення shanik » 31 серпня 2011 21:59

В човні все ніби веселіше.
teslya писав:Петраш-Коноваленко 2,5кг-7 жерешков,Вагин-Слободянюк 3кг-3 жерешка,1 судачок.У Россеи 1экипаж-6кг плюс минус,880 грамм второй они обошли на 20гр Латвию.У вторых латышей в районе 2.Есть минимум 4 сома.Подробности позже.Есть протесты за ранний старт,как у Гуленка и Прокопченка на отборах.
teslya писав:У Чехов 1 экипаж сом 1,6 м,2 экипаж 4 жереха 2,5 кг.Будут решать граммы с нашими.Проведу опрос добавлю.Ciao.
За це повідомлення автора shanik подякував:
Alegator (01 вересня 2011 08:53)
Рейтинг: 2.7%

Аватар користувача

shanik
Керівник напрямку Мормишка, Чемпіон України (мормишка - 2011), Бронзовий призер Кубку України (мормишка - 2012)
Повідомлень: 1817
З нами з: 15 лютого 2009 01:30
Справжнє ім'я: Віктор
Звідки: ФРС ВО м. Луцьк
Дякував (ла): 1402 рази
Подякували: 2364 рази

Re: III всемирные рыболовные игры. Италия 2011.

Повідомлення shanik » 01 вересня 2011 22:47

Не веселіше.
teslya писав:Все закончилось.Наши не улучшились.Петраш-Коноваленко 4190(сомик и три жерешка),Вагин-Слободянюк два жерешка.У Египта два нуля,что в нашем случае не может не радовать.Россия подтянулась 8кг и почти 13( два сомика 5и6).Скорее всего за первое поборятся Венгрия и Румыния.
А от в фідері...
vitl писав: Не все так сладко - 29 баллов


Украина.
1-е: Страшный, Боев, Буглак.
Веселовский 15-й
Таранов 11-й
Ещё одну зону взял голандец и одну россиянин

Аватар користувача

Павло
Big Fish
Повідомлень: 844
З нами з: 04 квітня 2009 12:13
Звідки: з України
Дякував (ла): 206 рази
Подякували: 450 рази
Контактна інформація:

Re: III всемирные рыболовные игры. Италия 2011.

Повідомлення Павло » 02 вересня 2011 19:59

Ура!!!! Українська збірна здобула срібло в командному заліку на першому Чемпіонаті світу з ловлі риби фідером!!!!!!
Чемпіоном в особистому заліку став Олексій Страшний (збірна України)

http://www.sfwc.it/italiano/classifiche ... FEEDER.pdf
За це повідомлення автора Павло подякували (всього 5):
Виталий (02 вересня 2011 20:12) • Палыч (02 вересня 2011 20:34) • shanik (02 вересня 2011 20:43) • pickup (02 вересня 2011 21:41) • Sergey@F (02 вересня 2011 23:14)
Рейтинг: 13.51%
Зображення

Аватар користувача

Павло
Big Fish
Повідомлень: 844
З нами з: 04 квітня 2009 12:13
Звідки: з України
Дякував (ла): 206 рази
Подякували: 450 рази
Контактна інформація:

Re: III всемирные рыболовные игры. Италия 2011.

Повідомлення Павло » 03 вересня 2011 10:41

Зображення

Зображення
За це повідомлення автора Павло подякували (всього 4):
Sergey@F (03 вересня 2011 14:12) • Виталий (03 вересня 2011 19:45) • Максим Млинів (05 вересня 2011 14:30) • slava_apelsin (07 вересня 2011 16:16)
Рейтинг: 10.81%
Зображення

Аватар користувача

Автор цієї теми
Bayda
Керівник спінінгового напрямку, Чемпіон України (мормишка - 2011), Бронзовий призер Кубку України (мормишка - 2012)
Повідомлень: 603
З нами з: 20 липня 2009 23:53
Справжнє ім'я: Юрій
Звідки: Луцьк
Дякував (ла): 1486 рази
Подякували: 834 рази

Re: III всемирные рыболовные игры. Италия 2011.

Повідомлення Bayda » 05 вересня 2011 13:40

Гарний звіт від Роми Мітюріча. Взято з сайту ФРСХО.

Как и обещал, небольшой отчет о форелевом сейшине в Италии и не только. Назовем это путевые заметки


Об Италии

Не понравилось. Ожидал чего то большего. Бардак не хуже нашего, а кое где и похлеще. Отметил для себя две характерных черты местного населения. А – давать советы даже если ничего не понимаешь в сути вопроса. Б – делать все на час полтора позже запланированного. На автобусной станции ми два с половиной часа ждали автобуса в Сполетто, при чем спрашивали у каждого встречного и поперечного о том когда же будет автобус. Все в один голос уверяли что он вот вот прейдет, и лишь когда мы опоздали и на поезд ( можно было ехать и так) один сердобольный признался нам что ждать нечего, автобуса на будет. После сверившись с расписанием(выпала оказия) я узнал что последний автобус ушел за час до нашего прибытия в Рим. И подобные разводки на каждом шагу…

О речке

Понравилось сильно. Фиуме Неро – по нашему Река Черная просто создана для почитателей форелевой ловли. Можно сказать что это прекрасный форелевый полигон в миниатюре. Присутствуют и перекаты и сливы и ямки и все это умещается в ширине до 10-12 метров максимум. Рыбу по всюду видно визуально. Нередко это особи до килограмма, а местные рейнджеры утверждают, что и два- три не редкость (Нам же реально попадались пеструхи граммов до 800). Что интересно рейнджеры – типичные итальянцы. Первый из них при встречи объяснил, что на реке можно ловить исключительно на приманки с одним безбородочным крючком и сам выбрал у меня из коробки правильные приманки – включая одну колебалку и несколько силиконин. Второй встреченный заявил, что здесь можно ловить исключительно на вертушку и ни на что более!
Кстати, чтобы рыбачить на Неро необходимо вначале приобрести нечто вроде годовой лицензии (15 евро), а после разовый талон, который в зависимости от зон ловли ( вся река поделена на зоны для спиннинга, флай фишинга, и просто рыбалки) стоит от 5 до 15 евро.
Рыбы очень много везде. Приспособившись со стометрового участка реки за час можно «снять» 10 -15 форелей разного калибра. Как правило это рыба от 100 до 400 грамм. При этом на мелкие вертушки ловится совсем небольшая пеструшка в ладонь. А на блесны 2-3 номера попадаются зачетные рыбины. Самая же крупная, как ни странно ловилась на силикон…

Об организации соревнований

Тут просто нет слов. Из рук вон плохо и честно говоря даже неожиданно. Италия – столица рыболовного спорта в Европе. А тут реальная неорганизованность, пренебрежение регламентом, правилами и видимое желание хозяев быть первыми любой ценой. Чего стоят такие моменты как отмена шарниров накануне соревнований, хотя ФИПС утвердил их в качестве разрешенных оснасток еще год назад. Или запрет спортсменам резерва заходить в зоны, хотя всю жизнь это было разрешено. После первого тура не собирался комитет принимающий протесты. А Итальянскому спортсмену итальянский судья и вовсе хотел засчитать рыбу СОШЕДШУЮ С КРЮЧКА. И это чемпионат мира. К тому же итальянцы довольно свободно чувствуют себя в трактовке правил и в первый и второй дни, если я не ошибаюсь, прибегали к разным способам определения победителя при равной сумме набранных баллов…
Про то что не было трансфера от гостиницы до реки, хотя это считается хорошим тоном со стороны организаторов, я и вовсе молчу. Спасибо Андрею Красовскому за арендованный бусик и услуги бесплатного шофера делегации. Если бы не он выступление сборной было бы технически невозможно…


О форелевом спорте

Скажу честно – после второго тура почти у всех было только одно мнение. Надо заниматься либо только форелью либо бросать это безнадежное дело. Уровень сегодняшних Европейских лидеров ( а их смело можно назвать и мировыми, ибо вряд ли кто то из неучаствующих в ЧМ стран смог бы составить сколько нибудь значимую конкуренцию) чрезвычайно высок и растет от года к году. Это касается всего , начиная от кастинга и набора приманок кончая знанием повадок форели и стратегией облова зон.
Сегодняшний вопрос лидеров стоит не в том как поймать рыбу, а как эффективнее использовать время тура для поимки максимального количества хвостов. К примеру Влад Кобелюх в первом старте второго тура взял по нашим меркам очень неплохой темп, и ловил все 45 минут , закончив с результатом 10 шт, и стал 3-м в зоне. Итальянец за это же время поймал …21 штуку! Его темп был в два раза больше!
Удержаться чуть выше середины нам позволил несомненный талант наших ребят и целеустремленность всей делегации. Но нам еще работать и работать для того чтобы реально воевать за медали. Реальный уровень нашей сборной это 5-7 место в текущем табеле о рангах и подьем на каждую ступеньку будет даваться ох как нелегко. Хочу отметить и то что нам реально помогли соревнования проводимые Украинской форелевой лигой. Было явно заметно, что в этот раз мандража и неуверенности (постоянного спутника Украинской сборной, который появляется из за малого опыта ловли форели) в этот раз было гораздо меньше, а уверенность в своих действиях и силах уже явно прослеживалась…

О наших
Еще раз повторюсь – ребята молодцы. Безо всяких преукрашений скажу – потренируйся мы хоть пару дней на месте соревнований, да разреши итальянцы координаторам быть подле каждого спортсмена, мы бы на 99 процентов были в пятерке. Выше, не знаю, но в пятерке точно. Мы можем быть в лидерах. Несколько раз нашим удавалось даже сделать итальянцев в отдельных сетах. Андрею Мацуеву, если не ошибаюсь дважды. Один раз он обошел даже Ферро, так что потенциал есть. Нужны грамотные тренировки, и конечно же на ручьевой фореле, так как ее повадки значительно отличаются от радужки, на которой мы в данный момент в основном точим крючки.
Открытием для нашей сборной в этот раз несомненно стал Влад Вильгутский (хотя повторюсь все ребята молодцы). Несколько экстравагантный житель Львова, участвуя в первый раз на столь ответственном турнире, не смотря на проблемы со здоровьем, выступил очень ровно, и заслуженно вошел в двадцатку сильнейших форелятников мира!
Просто красавчик!
И конечно очень радует то, что в этот раз мы на второй день не только улучшили свое выступление, подкорректировав ошибки, но и смогли обойти в итоге две сильных сборных Боснии и Польши, последние из которых, если не ошибаюсь, дважды были чемпионами мира! Это тоже немалого стоит. Тьву, тьфу, если все сложится удачно в Польши мы дадим бой и Итальянцам и Хорватам и Чехам со Словаками…….

О конкурентах
Объективно сильнейшие на данный момент конечно Итальянцы. Сбить с курса их может разве что падение Тунгусского метеорита в зоне ловли. Ловят словно роботы. Движения настолько отточенные что поневоле приходится довольствоваться тем что «Если бы они к нам на окуня приехали мы бы их точно так же порвали…». Ловят в основном на силикон и вертушки, воблера не видел…
Чехи, Хорваты, Словаки, Болгары и Россияни составляют второй крепкий эшелон, который может сражаться за призы и при стечении обстоятельств может претендовать на золото. Мы уже почти одной ногой в этом эшелоне и я надеюсь со след сезона уже из него выходить не будем. Примерно то же можно сказать о Португалах, Поляках и Латышах. Что касается Белорусской команды, впервые выступавшей на чемпионате мира, ребята хоть и выгодно отличались от остальных новичков таких как Казахи, Молдоване или Бразильцы, спорить за место в пятерке они смогут только через пару лет. Все таки форелевый спорт – это опыт, опыт и еще раз опыт, который приобретается лишь с годами.
Ну и Казахи – просто украшение турнира. Я надеюсь Олег выложит видео, там все прекрасно видно….


О спонсорах

Форелевый спорт штука весьма дорогая. Чтобы эффективно тренироваться, надо либо запускать рыбу, либо ездить туда где ее в достатке, что сами понимаете кусается. По этому хочется еще раз сказать огромное спасибо за спонсорскую поддержку со стороны компании Nemirof за предоставленные средства для поездки всей Украинской сборной, а также представителям фирмы Major Craft за экипировку спортсменов.
Так же я бесконечно благодарен постоянному спонсору нашей команды фирме Элит Альянс руководство которой любезно обеспечила моле пребывание на третьих Всемирных Олимпийских играх.

Пользуясь случаем хочу призвать всех тех кто хочет реально помочь Украинскому форелевому спорту, не сдерживать благородные порывы идущие от сердца. Ценность своих вложений вы троекратно ощутите в тот момент когда наша команда форелятников, взойдет на пьедестал почета гордо держа над головой золотой Кубок чемпионов мира.
За це повідомлення автора Bayda подякували (всього 9):
Alegator (05 вересня 2011 13:56) • Максим Млинів (05 вересня 2011 14:15) • Діма (05 вересня 2011 15:06) • Sergey@F (05 вересня 2011 17:19) • diplomat (05 вересня 2011 19:02) • sentkroy (05 вересня 2011 20:34) • Палыч (06 вересня 2011 17:46) • slava_apelsin (07 вересня 2011 16:21) • shanik (09 вересня 2011 20:57)
Рейтинг: 24.32%

Аватар користувача

Автор цієї теми
Bayda
Керівник спінінгового напрямку, Чемпіон України (мормишка - 2011), Бронзовий призер Кубку України (мормишка - 2012)
Повідомлень: 603
З нами з: 20 липня 2009 23:53
Справжнє ім'я: Юрій
Звідки: Луцьк
Дякував (ла): 1486 рази
Подякували: 834 рази

Re: III всемирные рыболовные игры. Италия 2011.

Повідомлення Bayda » 08 жовтня 2011 22:15

StriDer Вільгуцький Влад
Львівська обласна федерація риболовного спорту

Підготовка до ЧС тривала довго, вкладено багацько зусиль і часу, про фінанси взагалі мовчу :)
В четвер, 25 серпня, по-трошку відходить мій потяг на Київ. Попався говіркий попутчик, який довго мучав мене розповідями про своє життя, роботу, недавнє одруження і т.д. Як завжди, в потязі не можу заснути, тому трішки «розбитий» але в хорошому настрої пів сьомої ранку виходжу на вокзалі в Києві, куди скоро мають під'їхати і інші спортсмени – Влад Кобелюх з Івано-Франківська, члени збірної Андрій Мацуєв і Костянтин Терещенко, а також наш координатор Мітюрич Роман, всі з Харкова. З усіма іншими стикуємось вже в Борисполі, куди ми доберемося на маршрутці.
...Поки стояли в черзі в аеропорті, оголосили про закінчення реєстрації на наш авіарейс :lol: Прориваємося через чергу, і незважаючи на певні перешкоди з боку працівників аеропорту через завелику вагу багажу, вже за якусь годину летимо на Боїнгу-737 до Риму. Роман Мітюрич і Андрій Мацуєв добираються окремо, мають приєднатися до нас в Італії ввечері.

В гарному настрої приземляємось, забираємо багаж. Поки двійко українців пішли забирати замовлене наперед авто, ми чекаємо на вулиці. Спекотно))) Навіть дуже... І туалети нічим не кращі, ніж у нас в Києві :D
Наші ледве знайшли стоянку з бусом, та ще й Італійці не поспішали оформляти документи, все відбувалось дуже повільно, очікування затягувалось. "Свєршилось"! Повністю запакували багажник нашого мікроавтобуса речами, лишилось близько 180 км до мети нашої поїздки. На жаль, не проїздили Рим, поїхали по об"їзній. Та і взагалі не вдалось нам побачити жодного великого міста, ми їх оминали) По дорозі заїхали поснідать на заправку... Ціни неприємно кусаються. Чверть піци + пивко - близько 7 євро на людину. Жуть... 8)
Спека стояла просто неймовірна, бортовий компутер показував +42... По хорошим дорогам доволі швидко добрались до містечка Ceretto di Spoletto, де розміщений наш готель з багатообіцяючою назвою "Panorama"... Поки їхали сюди поміж гір навіть настрою святкового не було, якось все не дуже красиво, вигляд з вікон авто рідко тішив око. Але як тільки почали підніматись до готелю, який був розташований на вершині гори, все різко змінилось. Уууухххх, аж дух захоплювало від пейзажу, що відкривався з тераси готелю, просто фантастика!
Сам по собі готель виглядав доволі страшненько, як і інтер"єр його номерів, але на території чистенько, затишно.
Хазяйка непогано балакала англійською, радо нас зустріла, доволі швидко видала нам кілька ключів від номерів. Поділились по номерам - курящі з курящими, хроплячі - з хроплячими. Я не потрапив ні до тих, ні до тих :D Отримали від хазяйки телефон організатора змагань - містера Барбаросси. Та, нажаль, організатор крім своєї фамілії та відповіді на запитання "ду ю спік інгліш?" по-англійськи більше нічого не знав... Дуже шкода... Як виявилось пізніше, тут дуже мало хто говорить англійською. Вдарили по пиву... 3.50 за бокал... Недурно...
До готелю ми їхали вздовж річки, тому і повертаємося в тому ж напрямку, їдемо на перше побачення з водою... 10 хв на авто - і ось вона, Fiume Nera, "Ріка чорна" по-нашенськи... Краса...! Неширока, метрів 10, з кришталево-чистою водою і купою форелі... Не схожа на наші Карпатські гірські річки. Форелі дійсно було дуже багато, різного розміру - від махоньких з палець до велетнів лососеподібного розміру. Також багацько було й нахлистовиків. Вздовж річки через кожні кілька десятків метрів стояли знаки з тоді ще не зовсім зрозумілими написами типу "Trutta no kill", "Settore A" і іншими. Ну з першим все ясно, а про другий ми дізналися тільки на наступний день. Знайомимось з Фабіо, який, як виявилось, допомагає своїм друзям - організаторам змагань. Він показав нам, де буде починатись і закінчуватись зона лову, а також розповів, де можна придбати ліцензії на лов. Тому ми навіть встигли частково оглянути зону змагань С, сектори в якій вже були розмічені.
Час промайнув дуже швидко, їдемо до готелю, де на нас ніби мала чекати вечеря, адже з хазяйкою домовились на 20:30... Але довелось посидіти за столом ще годину, поки нам принесуть їжу... Перше знайомство з італійською їжею пройшло доволі успішно - паста (макарони по-нашому) з сметанним соусом на перше, і шматочок м"яса на друге. Смачно)) На десерт нам пропонували фрукти, інші члени делегації чомусь відмовились, а от мій організм, відчуваючи щось неладне, попросив шматок "water melon"-у, і я з апетитом його поглинув)) Спитались за сніданок... Виявляється, італійці снідають чаєм/кавою з тістечками... "Many-many cakes..." Багато тістечок... Пропонували нам домашню випічку, ми ж необережно сказали "оберіть на свій смак". А вже за годинку моє тіло розпласталось в номері на другому поверсі на пружинному ліжечку, яке було настільки хитке, що на нього було навіть страшно залазити...

Субота, підйом за чверть сьома, щоб встигнути до сніданку о 7:30. Я впорався трішки раніше, тож 25 по шостій був уже внизу. Зустрів ще кількох спортсменів - наших, латишів, хорватів. Побачив те, що нам приготували на сніданок. Йопересете... Щось схоже на шведський стіл, де стояв величезний кошик з чимось схожим на сухарі, запаковані в поліетиленові пакетики, і одноразові пакуночки з джемом. "Many-many cakes..." Ще було з десяток прозорих шматочків ковбаси і таких же шматочків сиру, трішки хлібу без смаку, пакетики чаю/кави і двійко чайничків з гарячою водою. Фігасобі, ото поснідаємо. Ну можливо ще не принесли усього, подумав я, бо ще немає 7:30. Організм мимоволі наклав собі кілька шматків тої всячини на хліб, наші ж не квапились цього робити. Через кілька миттєвостей з тарілок зникло все, окрім отих "кейксів". авіть води не всім вистачило і її довелося чекати. Працівники готелю лише розводили руками "В Італії всі так снідають". Нещасний народ... Після сніданку лишились якісь негативні спогади і відчуття голоду на цілий день, хоч я і заникав у кишеню кілька "тістечок"))

Хутенько вантажимо речі в авто і рушаємо до такого собі "інфопоінту", де можна придбати ліцензії для лову риби.
Постійно забуваємо прищіпати паски безпеки, а тут таке задоволення дорого обходиться - чи то 180, чи то 250 паперів. Бабла ж у нас нємєряно! Доволі довго не могли знайти з працівницею цього закладу спільної англійської мови, врешті допомогли латвійці, які тут уже вдруге - спочатку необхідно придбати ліцензію "no kill" на пошті, яка діє півроку, і після цього ще треба купити дозвіл на вилов риби на одній з ділянок річки, а таких тут 3. Два сектора "А", в яких можна ловити лише нахлистом, чуть більше 1.5 км кожен, і сектор "В" довжиною 3.1 км, де дозволялось і спінінгувати, і нахлистувати. Риба обв"язково випускається. Ліцензії коштують 15 оуро на людину, дозвіл на лов риби - 15 євро на день. Ще можна було придбати дозвіл на ловлю поза цими секторами за 5 євро, і там можна забирати рибу собі. Беремо зону В! Витратили десь півтори години на всі ці махінації, повільні ті італійці, нікуди не поспішають... Близько 10-ї попрямували шукати славнозвісний сектор В. Скрізь вздовж річки стоять таблички з назвою сектору, де ви зараз знаходитесь, і ще якимись написами, що не розшифровуються. До ріки на трасі є кілька з"їздів, а також "кишеньки", де можна поставити своє авто. Але нормальних підходів з нашого берегу до води обмаль, видно, що треба перебиратись на той берег. Глибина і стрімка дозволяє це зробити далеко не скрізь, ще й без вейдерів...
Насилу знайшли початок своєї зони, припаркувались, збираємо снасті. З трьох палок, що я брав з собою, вибір пав на Daiko Featherweight 1.98 до 5 грам... Моя улюблена палочка для форелі, яка себе дуже гарно зарекомендувала як на відборах, так і на тренуваннях і зборах. Просто фантастична! Довго вагався, що ж брати - шнур чи лєску, вирішив спробувати потренуватись на лєсці, бо на відборах і зборах ловив шнуром, перелаштуватись буде тяжко. Вішаю 1000-й Stradic заряжений лєскою Varivas Super Trout Advance 0.148 діаметру, комплект майже невагомий.

Ось і перший близький контакт з рікою... Дуже близький і дуже холодний... Знімаємо шкари, закочуємо штани і переходимо річку. Вода дуже холодна, за кілька секунд починає "різати" ноги. Ще й дуже незручно йти, камінчики колють стопи. Нарешті переправляюсь на ту сторону і кайфую, пхаючи мокрі ноги у шкарпетки, а потім у кросівки... Ууух, вставляє!
На цій стороні доволі зручно можна пересуватись берегом річки, покидати приманки можна практично усюди. Чим ми і починаємо займатись. Поки я завершую складати свій спінінг, Влад Кобелюх ловить 2 форельки на вертушки. В ногах плавають 2 велетенські форелі, на приманки не реагують - мабуть нещодавно їх хтось ловив - "биті".
Ставлю і я вертушечку, з 2-го забросу в мене клює невеличка форелька, яка благополучно сходить в ногах. На вертушечки клює у всіх і доволі активно. Я ж майже одразу знімаю вертушку і чіпляю резину, на яку мій досвід ловлі форелі практично дорівнює нулю... Треба за ці 2 дні по-максимуму її зрозуміти, спробувати на практиці усі ті знання, що отримав і переварив під час підготовки до цього дійства... На лєску ловити дуже тяжко, майже повністю відсутній контроль над приманкою - немаю уявлення, де зараз знаходиться приманка, адже лєску на фоні перепадів світла й тіні зовсім не видно, та і не відчуваю, чи впала приманка на дно, чи ще ні. Це дуже ускладнює ловлю. А видимість на ріці жахлива - від сонця її непогано закривають дерева, але дерева недостатньо щільні, тому складається дуже складна картина для очей - яскраве світло й тінь одночасно. Але нічого, під чуйним керівництвом Мельника Андрія, мого "особистого" тренера сьогодні, просуваюсь по ріці, слухаю його поради. Ось і перші тички, виловлюю кілька форелей. Якщо на вертушки клює форолька розміром від пальця, то на резину клює більша форель - грам від 100. Точніше клює вся, а от ловиться тільки більша. Наші кажуть про дуже велику кількість покльовок на резину, а от зловити майже нікому на неї не вдалось. В мене ж покльовок не так уже й багато, зате парочку рибок я таки виловив (в мене ж лєска, а вони ловлять переважно на шнур). Місця на річці дуже красиві, просто бомбезні - стільки укриттів для риби! І багато риби... Як тільки підібрав ключик до місця, правильно підібрав приманку і проводку - то клює майже одразу, а от зловити тяжко - не засікається або сходить.

Дуже складна річка в плані кастингу - треба кидати дуже точно, до кількох сантиметрів, а це зробити дуже складно через кілька факторів: по-перше, річка вузька, а на малі відстані до 10 метрів дуже незвично і тяжко влучно кидати, по-друге - рослинність на тому березі, треба, аби приманка летіла максимально близько до води, щоб не зачепилась за гілля, що звисає над водою, і ще й рослинність на нашому березі заважає закинути. Мені таки довелось парочку разів згасати на той берег по воді за приманкою. Тяжко пересуватись річкою в шортах - дуже багато кущів гарної такої, міцної ожини і нестійкі береги - без доволі сильних подряпин не обійшлось, сам кілька разів на гепі ковзав майже у саму воду згори.
За півдня проходимо десь половину дозволеної ділянки, хлопаки переважно ловлять на вертушки, лише я і Мацуєв Андрій впираємось у резину. Під кінець тренувань стаю на яму за перекатом глибиною метра 2, а може й більше. Ну, думаю, тут буде просто пипець! Але на диво риби мало... Виловив усього одну грам на 300, та ще заробив з 2 покльовки. На самому цікавому місці підходить Андрій Мельник і сповіщає, що вже час вирушати назад, адже домовились о 16 год. зібратись біля переходу через річку. Гм, я такого не чув... :) Значить повертаємось... Як виявилось, цієї інформації не почув не тільки я, тому ще двох спінінгуїв доводелося чекати півтори години :D
Біля "броду" почали по-чучуть ділитись враженнями, відпочиваємо. А Ян вирішив не витрачати час і за кілька метрів нижче по течії вирішви покидати приманочки. І таки вполював форель-красуню! З вигляду грамів на 600-700!
Цього йому вистачило) Мене ж таке не лишило байдужим, попросив в нього для проби його спін Major Craft Volkey і спустився ще чуть нижче по течії. Приманку Яна не міняв, довелося пристосовуватись до неї, бо той силікон дещо відрізнявся від того, що юзав я. Та за кілька хвилин і в мене покльовка, після недовгої боротьби беру форельку грамів на 250 - супер! Хвилин за 10 маю ще одну покльовку, але мимо... Нарешті підтягуються пропажі... Не знали вони, що тре повернутись на 4-ту годину, ну хоч чуйка, що час повертатись, спрацювала) Сідаємо на березі, коротко "виговорюємось" що, в кого і як, вирішуємо час, що залишився до вечері, використати на огляд зон змагань - вони мали б бути вже розмічені.
Переходимо пекельно-холодну річку і прямуємо в сторону зони А. Річка тут чуток інша - більш вузька, глибина трішки більша. Є кілька дуже "жирних" секторів, у яких буде затримуватись більша кількість риби. Але чим уся річка дуже класна - хороших місць дуже багато, буквально парочка секторів видалась нам неперспективними взагалі. І то, місцева маленька форель повинна там бути. По дорозі заїхали в місцевий супермаркет. Вибір не дуже великий, але ціни тішать око - 6 пляшек пива місцевого виробництва - близько 2 євро, якесь краще пиво - 4 пляшки за 2.80! То тобі не 3.50 за одну...

Є кілька дуже "жирних" секторів, у яких буде затримуватись значна кількість риби. Але чим уся річка дуже класна - хороших місць дуже багато, буквально парочка секторів видалась нам неперспективними взагалі. І то, місцева маленька форель повинна там бути. Ловити треба скрізь, форель буде!
...На вечерю знову паста... Цього разу з томатним соусом... І знову після пасти невеличкий шматочок м"ясця... Чому не дати його одразу з макаронами? Зате фруктів цього разу не пропонували, а на моє питання "Де фрукти?" казали "Ми не знаємо, ми тут не головні"... Після вечері в нас розбір польотів, отримуємо від тренерів настанови на завтра - ті, хто ловлять - ідуть на річку, а всі інші прямують на відкриття Всесвітніх риболовних ігор у Флоренцію. Навіть не знаю, що краще - тренуватись на ріці чи потрапити на то дійство... Нарешті після душу поринаю у своє "страшне" ліжко і вирубуюсь.

Продовження на днях... :)

Повідомлення: 233
З нами з: 07.09.2007 10:12 pm
Звідки: Львів

Re: ІІІ Світові риболовні ігри. Італія. Береговий спінінг

» 07.10.2011 02:04 am
На вечерю шеф-кухар готелю вирішив нас здивувати. Подали щось зовсім не схаже на пасту. Ура, розмріялись ми... Виявилось, що то лазанья - теж паста, тільки рецепт приготування інший і виглядає по-іншому... От блін... Перед сном влаштовуємо міні-майстерню в кімнаті Влада і Кості - шаманимо... Ой, чого ми тільки там не робили)) Накрутили-напаяли усякої всячини. Завтра ж бо офіціфне тренування. Хлопаки з відкриття ще не повернулись... Лягаємо спати, не дочекавшись їх...

Вранці дізнаємось подробиці відкриття... Кажуть, ледве пережили спеку, на стадіоні, від сонця абсолютно не сховаєшся... Тяжко їм там було.
Ловити під час тренувань можуть лише спортсмени, тому ділимося на 2 "групи" - ми з Владом йдемо в зону А, рухаючись до В, а Костя і обидва Андрія висадяться в Д. Вирішуємо почати з кінця зони, ближче до "В", там має бути менше народу. Сказано - зроблено, прямуємо туди. Гудок о 9:30, можна пробувать! Річка тут дуже вузька, той бережок вертикальний, тіньок, під моїм - мілина, освітлена сонечком. Роблю перший заброс, приманку зносить під мій берег. Бачу, як на неї вилітає нізвідки темний і атакує! Підсікаю - мілина "закипає", але риба швидко сходить... Наступні кілька забросів приносять пару тичків, але безрезультатних... Міняю на хорошу вертушечку, заброс, другий - удар! Риба відчайдушно бореться, та чомусь вирішує зійти... Наступні заброси успіху не приносять. Ставлю силікон. Під берегом знову тичок, підсікаю - є! Заводжу в підсак невеличку форельку... Йоли-пали, забагрена за бік, невдало атакувала... Йду вверх по течії, в останній сектор, перспективний сектор. Кілька забросів результату не приносять, зате наступним закидаю найкращу, ще й недешеву вертушку на дерево на тій стороні. Фак... В воду лізти не ризикую, можуть бути проблеми, якщо напишуть протест. Доводиться рвати. Переміщаюсь ближче до початку зони А. Принаймні пробую, всі сектори зайняті. Займаю один не дуже перспективний, з мілячком - мала б бути місцева форелька, тому ставлю невелику вертушку, що добре працювала на тренуванні. Кілька закидів - і знову вона повисає на кущі на іншому березі. От тобі й вузька річка - на відстані до 10 метрів дуже тяжко кидати важкенькі блешні. Повертаюсь до Влада - дуже багато сходів, а взяв одну штучку... Недовго думаючи, вирішуємо рвати в зону В, бо тут забагато люду. Чуток обхадимо по дорозі - і ось ми вже там. Тут хоч є достатня кількість вільних секторів. Парочка перших секторів не дуже мені сподобались, а от чим далі - тим краще... В доволі швидкому темпі проходимо перший десяток секторів. З покльовками дуже туго, таке враження, що організатори не випускали рибу напередодні... Затримуємось з Владом в одному секторі. Сектор просто фантастичний - дуже бонусний, тут є 2 місця, де може стояти велика кількість риби. Ліворуч - сильна струя з глибинкою, що заходить під великий кущ, праворуч - тихіше місце, кущі далеко нависають над водою. Стаю праворуч, мечу під кущі, виходить доволі точно) Влад тим часом бере свою другу форелю, і в мене також покльовка - ура! Заводжу в підсак свою другу форельку. Ще у Влада було багацько покльовок, і в мене парочка. Сектор таки бомбовий! До кінця тренування залишилось небагато часу... Щось я підозріло починаю відчувати свій животик, але уваги на це особливо не звертаю, зважаючи на "ситний" сніданок. Йдемо далі, посередені зони - міст через ріку, далі сектори знаходяться на другому березі. Цікаво. Але верхня частина зони мені подобається значно менше, тут мілкіше, особливо під протилежним берегом, лопухи на кромці берегу, водорості на дні... Стаємо на одній класній ямці. Ось і наші підходять з зон С і Д. В них справи значно краще - в Д було багато риби, взяли до 10 хвостів кожен. Кобелюх з першого точного забросу ловить форель - молодца! В мене глухо. Встигаємо дійти до останнього 32-го сектору, і ось сигнал завершення тренування... Умовно 2 рибини - не дуже втішний результат... Але так як в Кобелюха 3 штуки, а він вже 5 раз на чемпіонаті - значить не все так погано) Вантажимося в авто, швиденько пхнемо в готель обідати...

Вчора працівники готелю трохи не розрахували з кількістю приготовленої лазаньї на вечерю, адже майже всі збірні від"їхали на відкриття риболовних ігор, тому цю страву ми мусили доїдати на обід... Я не їв, адже шлунок явно давав про себе знати, але таки впихаю в себе другу страву - дуже апетитне м"ясце з чотирма махонькими бульбинками... Рушаємо з Мельником Андрієм ти Чебаном Кирилом на збори капітанів - я як перекладач)
Трішки навіть цікаве дійство, але дуже довго проходило, адже організатори повторювали все на двох мовах - італ. і англ., ще й деколи на французькій, якщо хтось так не розумів. Жеребкувалось абсолютно все, від просто порядкового номеру команди до стартових секторів, крім того, хто в якій зоні завтра стартуватиме. Це буде визначено завтра зранку на мітингу капітанів... Були шоковані, коли організатори заборонили використання шарнірів, мотивуючи це тим, що при шарнірному з"єднанні приманка продовжує "грати", просто лежачи на дні на течії. Але ж минулого року таке було дозволено! Довго сперечались, малювали приманки, та нічого не допомогло.
Непорушні... Пережили ми цю процесію... Якимось чином ми провтикали автобуси від організаторів, що мали нас доставити на відкриття змагань власне по береговому спінінгу, що мало відбутись у Перуджі. Виявляється, що сьогодні вони прибули вчасно, бо вчора з готелю вони виїхали на кілька годин пізніше від запланованого. Ще й авто наше "відлучилось", буде за кілька годинку... Але теоретично ми ще встигаємо туди потрапити. Піднімаюсь в номер, чую, що мене тягне спати. Певно то температура... І шлунок... Отруєння тільки мені не вистачало... Впхав в себе жменю активованого львівського вугілля та й вклався подрімати. Чим ближче до приїзду нашого транспорту, тим більш я розумію, що нікуди не поїду - краще відпочину... Хлопаки на машині трішки затримались в місті, тому на відкриття ми не встигаємо) Зате в спокійній обстановці проводимо вечірній мітінг, проводимо огляд коробок з приманками, ділимося між собою хто чим може... Наближається важлива мить, всі нервують... Мають назвати четвірку, яка завтра вийде ловити... Кобелюх Владислав... Терещенко Костянтин... Мацуєв Андрій... В цьому я і не сумнівався, хлопаки гарно себе показали у форелевій лізі... Лишилась остання вакансія, і таки четвертим називають мене! Єееесс!

Практично збулась моя мрія - взяти участь на чемпіонаті світу... Залишилось зовсім трішки... Це побороти хворобу, адже я просто горю. Якщо до ранку не почуватиму себе краще - то мене замінить Андрій Красовський. Ще довго обговорюємо план завтрашніх дій, тактику і техніку лову, розподіл диспетчерів і т.п. Вечеряємо, я ж просто спостерігаю за цим процесом, а далі розходимось готуватись. Консультуюсь в телефонному режимі по своєму стану здоровля, і, доїдаючи пачку вугілля та закусуючи ще якоюсь таблеткою, падаю в ліжко... Ніч майже не спав, температура явно під 38, а то й більше... Швидш за все то я вчора невдало попив водички з ріки, дурник... Вже був майже впевнений в тому, що завтра мені нічого не світить, але ближче до ранку таки налаштував себе на боротьбу - чого я такий шлях здолав? В ліжку провалятись? Не дамся)

Будильник, встаю з ліжка, чую, що температурка є, але невисока... Випробовую наявність сил, хутко піднімаюсь і спускаюсь сходами - сил достатньо! Все ОК! Слава Україні! Вирішую на сніданок не їсти той жах, що подають, про всяк випадок... Йду швидше, бо вчора не позагинав усіх борідок на гачках. За час, що лишився, не встигаю загнути усіх, тому доведеться займатись цим вже на березі. Новини зі зборів капітанів - я йду в зону В. Вона мені сподобалась, піду туди з задоволенням) Рушаємо... До останнього не можу визначитись, з чим виступати - шнур чи лєска... Тяжко... В шнура ж бо така чутливість! Вирішено, беру лєску! Влад Кобелюх також вирішує спробувати лєску, до цього він виступав зі шнуром. Все, починаємо вихід на зупинках... Влад перший, за ним Костя в зону С, Андрій в А, і я останній. Мені допомагатиме морально і "матеріально" Дмитро Корзенков - диспетчер, і Красовський Андрій. Вибираю собі закуточок в центрі зони, складаю свої пожитки. Розкладаю снасті... Вибір однозначний, в бій піде Featherweight і лєска. На запасі - Major Craft Volkey і твін зі шнуром, також в бойовій готовності. Продовжую загинати борідки. За 25 хвилин до старту лунає перший сигнал - можна з диспетчерами пройтись оглянути зону. Йдемо спочатку в нижню частину зони, минаємо сектор біля мосту, мало рти не пороззявляли... Такої кількості форелі в одному місці я ще не бачив... Так і назвали цей сектор - акваріум. Просто жесть... Вчора випущено риби явно немало. І це мене дуже радує - люблю, коли є кого ловити. Йдемо вниз, проходимо сектор, де я вчора виловив форелю - також риби повно, але чуть менше, ніж в акваріумі... Мегабонус... Проходимо всю зону. Більше таких жирних секторів немає, але хороших багато, особливо мені подобається нижня ділянка зони.

Повертаємось у центр, по дорозі проводжу свій секретний ритуал, який заспокоює, додає мені сил, енергії і впевненості у собі, і який так допоміг мені під час відборів! Я готовий) Думаю, куди ж то йти... В зоні 16 спортсменів... Стартують з інтервалом 15 секунд. Стартуєш - і йдеш вибираєш собі будь-який вільний сектор. В мене старти 9-16-1-8. Починається розхід по секторам, трохи згодом чую "Юкраіна", на льоту з Дімою вирішуємо, куди бігти - в нижню частину зони. За нами побіг і мій суддя Вітторіо. Трішки говорить англійською, що вже непогано. Займаю перший перспективний сектор з ямкою, Дмитро ж побіг далі глянути на вільні номери. Чую, кличе мене... Ноги в руки і побіг! Сектор гарний, під моїм берегом мілячок, під протилежним сектор захоплює чуток канавки з повільною течією, кущ і водорості на дні нижче в секторі. Хоча яма видавалась мені бульш перспективною, всеж зупиняюсь тут, Діма поганого не порадить. Готую кілька приманок до старту. Підходить суддя, показує на звичайну джиг-головку, каже що таке заборонено... Обана... Хвилі до старту, а тут таке починається... Шарніри заборонені, але ж класика ні! На наші аргументи він не реагує, але тут на допомогу приходить інший суддя, і все стає на свої місця - дозволено!

Передстартовий мандраж не такий сильний, як я передбачав, принаймні так здавалось... І ось довгоочікуваний гудочок! Починаю обловлювати свій сектор... Перших 3-4 заброси не приносять контактів з рибою, тим часом спортсмен праворуч, здається чех, заводить в підсак 2 рибини... Черговий заброс роблю на середину, приманка йде по самій мілині, ледь не черкаючи об дно, і незрозуміло звідки клює риба. Не поспішаючи заводжу її в підсак, спінінг тримає рибу добре. Хух, свою першу зловив... Чех тим часом бере третю чи навіть четверту, дуже швидко ловить... Ну нічо, будем доганять! За наступні кілька забросів беру ще зо дві форелі. Хоч мандражу ніби і нема, та руки зовсім не слухаються - кидають абсолютно неточно, що дуже заважає ловити... Переходжу на заброси під протилежний берег. Там воду освічує сонечко, все прекрасно видно. На приманку вилітають по 2-3 форелі, атакують, але сходять після першого метру боротьби... І так кілька разів, а час то йде! На черговому забросі покльовка, сидить! Явний біг фіш! Риба дуже сильна, нічого не дає з собою зробити, повільно йде у чужий сектор при затягнутому фрикціоні. Але раптом приманка зі свистом вилітає з води. Ех... Через кілька закидів я помітив, що один гачок на трійнику відсутній. Отака форелька була... Все таки нервую, роблю багато зайвих рухів і закидів впусту, ще й потрапляю на той берег час від часу, правда поки без обривів. Зате приманки біля вух літають! Після одного такого польоту взяв свій Niakis в руку - а на ньому вісь зігнута, дуже сильно... Одразу вирівняти не вдалось, тому доведеться ловити без тої вертушки до перерви. Доловив ще парочку рибок, треба звідси тікати, в чеха певно вже з десяток... Перебігаю і таки добираю одну чи дві рибки до фінішу, в сумі в мене вийшло 6 штук, восьмий в зоні. Ну, як для першого старту на змаганнях такого рівня... Таке можна пробачити, можна було значно краще.

В перерві з Дмитром займаємося аналізом моїх дій і вирівнюванням моєї вертушки... Андрій Красовський стежив за зоною, каже, що в акваріумі взяли більше десятка. А італієць взагалі рубанув 21 штуку... Йопрст, то ж чуть більше 2 хв на рибу. Монстр... Наші також більш-менш рівно - Костя з Андрієм - 7-8 в своїх зонах, а от у Влада проблеми - нереальна кількість злитої риби, усього 2 зловив, ділить останнє місце. Другий старт у мене останній, тож можна і не мріяти про гарний сектор. Значить побігаю по вільним) Внизу менше секторів, ніж "вверху" і туди стартувала велика кількість народу, тому я спробую сходити в верхню частину зони, пошукаю щастя там. Тут річка трішки інша, ніж знизу, здебільшого менша глибина, тому треба акуратніше ставитись до вибору ваги приманки, ще й точність забросу, як на мене, тут більш важлива, адже води торкаються лопухи і гілки від кущів і треба кидати на саму межу "рослинності", щоб заробити покльовку. Несподівано судді кажуть, що з спортсменом в зоні мають право бути лише тренери в спеціальних накидках, котрих на команду є всього 2 штуки на 4 зони. Кепсько... Така потрібна допомога від Дмитра стає значно менш доступною, він мусить знаходитись поза зоною, як глядач. Але все ж інформацію я отримував, і набігав знову таки своїх 6 рибин, думав, що то буде краще, ніж в першу годину... Та інші учасники підтягнулись, тому з таким результатом я маю аж 10.5 місце в зоні... Слабенько...

В акваріумі знову гарно відловились, ну зараз і я туди піду - в мене ж бо перший старт! Називають Україну, мені навіть не треба бігти, адже "мій" сектор знаходиться в кількох метрах від місця збору учасників. Займаю, приглядаюсь. У верхній частині сектора - яма метра 2 глибиною, в нижній - міляк, закінчується сектор містком, який, доречі, був споруджений спеціально для змагань. Форелі не поменшало, особливо її добре було видно, коли переходили міст - там її просто стадо! Але ж далеко не кожна клюне - серед неї вже більше 2 десятків виловлених хвостів, а скільки ж наколото! Готуюсь, довго не можу вирішити, де стати, щоб гарно обловити сектор... Визначився! Гудочок! Акуратний заброс метра на 3, так щоб приманка пройшла під носом у форелі - миттєва атака, швидка боротьба - і суддя викреслює в протоколі першу рибу. Заброс, другий - знову покльовка! І друга у мене! Виходи, атаки - все відбувається у мене на очах! Оце так рибалка! Обловлюю міляк - риба добре відзивається на приманки, вже почуваюсь впевнено - заброси йдуть туди, куди мені треба. І потихеньку доловлююсь до 8 рибок, а скільки сходів! До кінця туру лишається хвилин 10, риба майже не клює, треба б вже тікати звідси. Але я ж ще яму не обловив, тяжкто там форель дістати, бо сектор зачіпає лише невелику її частину. Тому чось не хочу я її обловлювати. За 2 хвилини до кінця таки переходжу на неї - і за першим забросом добираю свою останню trout... Ще два закиди - і кінець етапу. Слоню, чого ж раніше сюди було не стати? Але з дев"ятьма рибами я маю бути доволі високо. Так і є, тільки хорват мене обігнав, а з італійцем в нас порівну - маю 2.5 бала.
Останній тур, восьмий старт. Активність риби впала, треба вже вимучувати її! Але з приманкою я визначився, буду просто бігати та збирати свою рибу в секторах. І знову мене тягне в низ зони, слухаюсь своєї "тяги" і з задоволенням виловлюю п"ять рибин за етап. Фініш! ...Уууух! Класно і дуже цікаво! Рибалка просто казкова! :) Зі своїми п"ятьма хвостами посідаю 5.5 місце в зоні, стільки ж наловили поляк, хорват, бразилієць, італієць і португалець. Ех, ще б одну рибку, одразу б на 2.5 бала менше отримав... Попередньо підраховую свої бали, нарахував на 6-8 остаточне місце в зоні, учасники йдуть дуже щільно... Наші виступили приблизно так само, посерединці... Нас з Дмитром забирають в авто останніми, скоро обід! По дорозі ділимося емоціями, яких просто вагон!
...Сьогодні подають різотто... Шукаємо якийсь підвох - може воно робиться з пасти? :D Я так і не куштував, не ризикував, тому відповіді на це питання я не знаю...) Доволі швидко вивішують результати на вхідних дверях готелю, наша збірна йде дев"ятою, я несподівано п"ятий в зоні :shock:, Костя восьмий, Андрій дев"ятий, а Влад дванадцятий. До трійки нам по балам далеко, але на парочку позицій піднятись можна! Будемо боротись. Італійці йдуть з великим відривом попереду, в трьох зонах вони перші, лише Олексій Шанін зміг "дати бій" і посунув італійського спортсмена на другу сходинку. Молодчага! Багато я тут вже про нього наслухався)
Сьогодні знову збори капітанів, де відбуваються майже ті ж самі процедури, що й учора.
По дорозі до центру міста
Зате все пройшло значно швидше і ближче до вечора ми спускаємося вниз на терасу побалакати за чарочкою пива та взяти участь у фотосесії.
Проводимо мозковий штурм, і, найголовніше, слухаємо своїх координаторів, їх погляд "зі сторони" на наші дії, що дуже важливо. З приманками ми ніби розібрались, у нас клює, тепер головне провести роботу над помилками і завтра зробити все правильно! Основний наш недолік - це відсутність достатньо точного на коротку відстань. Слухаю розповіді про техніку італійців, чехів, словаків і їх філігранний заброс... Кидають як вудочкою і влучають 4 рази з 5 саме туди, куди хочуть... Треба тренуватись! З виважуванням у нас ніби ні у кого проблем немає, якщо риба сходить - то на першому метрі, отаких сходів дуже багато, дуже...

Вечірні гірські краєвиди не перестають радувати око.

Ввечері знову забурюємось в номер Кості і Влада, організовуємо гурток по переробці і доопрацюванню приманок. Час спливає дуже швидко, от вже й пора лягати, завтра важливий день!...
За це повідомлення автора Bayda подякували (всього 4):
President (08 жовтня 2011 23:11) • Alegator (09 жовтня 2011 20:42) • shanik (10 жовтня 2011 00:12) • Палыч (01 листопада 2011 22:37)
Рейтинг: 10.81%

Аватар користувача

Автор цієї теми
Bayda
Керівник спінінгового напрямку, Чемпіон України (мормишка - 2011), Бронзовий призер Кубку України (мормишка - 2012)
Повідомлень: 603
З нами з: 20 липня 2009 23:53
Справжнє ім'я: Юрій
Звідки: Луцьк
Дякував (ла): 1486 рази
Подякували: 834 рази

Re: III всемирные рыболовные игры. Италия 2011.

Повідомлення Bayda » 01 листопада 2011 21:55

Середа, дргуий день змагань. Прекрасний погожий ранок, швиденько "снідаємо", і, поки тренери пішли на збори капітанів, вантажимося у бус. Чекаємо їх на центральній площі міста. Команда в гарному бойовому дусі, поки є час - трішки ганяємо футбол!
Зображення

Взнаємо результати жеребкування, я знову потрапляю в зону В! Остаточно не можу зрозуміти, добре то, чи погано, принаймні це найбільш рибна зона, що мене таки тішить. Координатори лишаються кожен в своїйзоні, тому вивантажуємось разом з Дмитром третіми, але доводиться трішки більше пройтись до зони змагань. По дорозі краєм ока помічаю, що наше селище видно навіть звідси...
Зображення

Зображення

На підготовку є більше часу, ніж учора, але сьогодні в мене все готово - не треба загинати борідки на приманках, як я це робив учора перед стартом, всі робочі прмианки на своїх місцях... Серед людей, що метушаться в центрі зони, впізнаю свого вчорашнього суддю... Сподіваюсь, він сьогодні мене також судитиме - мені його підхід до цієї справи сподобався)) Звучить перший сигнал - йдем оглядать зону. В мене були певні побоювання, що організатори не випустять більше риби в сектори, адже перед першим етапом було випущено багато риби. Очевидці казали, що запускали по 8 штук у сектор. Заглядаємо в "акваріум" - а там... Риби - тьма, ще більше, ніж учора... Зауважуємо, що сьогодні вона не стоїть на швидкій мілкій ділянці ближче до мосту, а вчора звідти було дуже багато покльовок. Починаю боятись, щоб тут часом не була уся бита риба... Йдемо далі, наближаємось до бонусу номер 2. І тут... Купа форелі, прям під ногами... В нас такого не побачиш... І скрізь в секторах в межах видимості є форель! Значить таки запустили ще... Все повинно бути суперово! Вчора на зборах капітанів таки "вимолили" у організаторів дозвіл заходити у сектори не тільки тренерам, а ще й запасним, тому Діма може вільнозі мною пересуватись і розмовляти, його допомога дуже потрібна!Зображення
В центрі зони перед стартом...

Старти у мене протилежні до вчорашніх, доволі непогані - 8-1-16-9. Подивлюсь, скільки і куди підуть ті спортсмени,що стартують переді мною, а тоді вже вирішу куди податись. Починається розхід, рахую... Називають нас, можна йти нижче мосту! Повторюється вчорашній день - займаю яму, але знову чую, що мене кличе Дмитро. Знову вільний мій вчорашній стартовий сектор, сідаю... Добігає мій суддя, знайомимось. В цьому "номері" мені все зрозуміло і відомо, просто треба зробити все спокійніше, впевненіше, точніше і швидше, ніж учора - тоді можна розраховувати на непоганий результат. Ось він, довнгоочікуваний сигнал старту! Перші заброси під ноги не приносять жаданого результату, кидаю на середину ріки - і буквально одразу хороша покльовка, впевнено беру першу форель-красуню! Доволі швидко добираю другу і третю. Відчувається, що сьогодні риби чи то менше, чи вона менш активна - вже немає стільки виходів, атак, ударів, особливо це помітно, коли кидаєш під протилежний берег і проводиш приманку над травою - вчора там вибіголи по дві-три штуки одночасно, кусали мою приманку, а сьогодні зовсім не так. Але парочку звідти таки зняв! Чергова рибина добряче заковтнула мою вертушку, це помітив мій суддя і зробив характерний жест пальцями - ріж лєску... Це означає, що необхідно перерізати волосінь вище приманки і відпустити рибу. Виходу немає, сперечатись з суддею не буду, а блешня ж такого чудового кольору! Ще й остання! Ріжу, акуратно випускаю рибу підсаком в воду, та блешня штопорить як якір рибу на дні :D Та за кілька секуд остання оживає і хутко тікає від мене... Перев"язуюсь, ставлю іншу вертушку. Блін, на неї риба якось слабше реагує, але покльовки таки є. Зате в мене вже шість хвостів, хоча пройшло усього хвилин 20-25 етапу! Вчорашню норму виконав, головне не збавляти темп! В моєму покльовки припинились, треба бігти. Два перші сектори праворуч від мене сьогодні ще ніхто не займав, спробую в них, хоч вони і не дуже перспективні. Безперспективність підтвердилася, покльовок немає, тому тікаю звідси вище по течії. Ой, які ж тут красиві місця! Акуратненько поклав приманку під той бережок, звабливо провів - і ось вона, покльовка! Так і роблю) По-трошку доловлюю свою рибку під пильним оком Діми, котрий дуже допомагає мені в орієнтації по зоні. І знову бачу від судді "чик-чик"... Ріжу... Треба міняти ті вертушки на щось інше, приманок ж купа. Трішки нервуюсь, применки час від часу перелітають на той берег і надійно засідають в кущах. Доволі багато часу витрачаю на всі ті перев"язування, але до кінця першої сорокап"ятихвилинки у мене вже 11 рибин! Дуже непогано, подіваюсь на пристойне місце в зоні, хоча б в п"ятірці. Але... Інші учасники також відчутно покращили свій вчорашній результат, тому я в підсумку аж сьомий... Трішки шокований :shock:

Сподіваюсь надолужити в наступному старті, в мене ж бо одиничка! А хлопаки з нашої команди виступили добре, провалів немає, що вже тішить! А мені ж лишилось вибрати, в який сектор ставати - в акваріум чи "бонус номер 2"... В акваріумі біля мосту дуже багато риби, а в другому бонусі в першому старті стояв досвідчений спортсмен, що також йде не на користь другого бонусу) Оголошують розхід, виклакають нашу державу! Акуратненько заходжу в свій сектор, адже риба стоїть під самими ногами, намагаюсь якомога менше її налячити. Довго не можу вибрати точку, з якої буду починати обловлювати сектор. Старт! Роблю перші заброси в ноги, проводжу приманку під самим носом у форелі - жодної реакції... Це погано :) Але через кілька закидів відходжу від нуля.
Зображення
Обловлюю яму в "акваріумі"

Активність риби значно нижча, ніж учора, вочевидь її тут гарно накололи! Помітив, що сьогодні її немає під протилежним берегом на мілячку з сильною течією, звідки вчора було багато покльовок. Доводиться вимучувати, міняти приманки і проводки. Хвилин за 25 в мене всього пяток рибок, і вже мої хитрощі рибу не дуже зваблюють.
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення

Дмитро мене вже доволі активно виганяє звідси, я ж його не слухаюсь, пробую ще і так, і сяк, і тип приманки поміняти, і колір, і кут проводки. Але риба майже не реагує - лише деякі особини ліниво виходять і повертаються на місце... Витратив багато часу, лишилось хвилин 10 до фінішу, треба тікати!
Далеко не біг, сусідній сектор вище по течії доволі перспективний. Перші заброси приносять покльовку і вихід - мимо... Вдається гарно вкласти приманку і провести чітко між двома острівцями трави - форель з"являється нізвідки і жадібно хапає приманку! Ходи до татка! :D Шоста, а через кілька хвилин і сьома форель опиняється в підсаку. Фініш... Сім... Для старту під першим номером - фактично провал... Троє спортсменів, що після мене ставали в той сектор біля мосту, також нічого не зловили... Вийшов аж 8.5. А зараз ще й складний останній, 16-й старт.

В мою улюблену нижню частину зони пішло багато спортсменів, вирішив, що там нам буде тісно, піду вгору... Не дуже мені тут подобається, але що поробиш... Тут дуже мілко і швидка течія, подача приманки виходить зовсім інша, і тому зловити щось мені набагато тяжче. Хоча риба бігає за приманками, але результативність отих її набігів вкрай низька. За 15 хвилин в мене лише один хвіст, а виходів бульше десятка... Просто жесть... І так продовжується і надалі. Рибини, яких видно і які стоять посередині річки, не реагують, а от покладеш приманочку під той бережок - є контакт! Одна кльово взяла, але з самого початку повела себе нестандартно - поперла проти течії, я розгубився, не знав, що з нею робити. Зупинити мені її не вдавалось - якась дуже потужна риба була, і таки падлюка зійшла в 2 метрах від підсаку. Це, мабуть, перший справжній схід риби за ці змагання - усі інші або сходили на першому ж метрі, одна зламала гачок, а інші доставлялись у підсак. На черговій покльовці підсікаю, бідолашна форелька вилітає і разом з приманкою пролітає кілька метрів над водою)) Невеличка була :) Час біжить, а у мене всього два хвоста, хоча я вже обгасав тут мало не всі сектори, але й в інших спортсменів не дуже, на рибку-дві більше. Лишилось не більше 15 хвилин до кінця етапу, я не витримую - біжу на "свої" місця в низ зони. Добіг! В бонусному секторі з кущами стоїть росіянин Назаркін Анатолій, я прилаштувався поряд. Буквально через кілька забросів заробляю покльовку! Ура, виводжу таку потрібну рибину! Росіянин тікає, в нього не клює. Миттєво займаю той сектор... На лівому краї - пусто, не клює, кидаю чуть нижче по течії - 2 заброса - 2 форелі... Молодець! Ще хвиля-друга - і гудок сповіщує про кінець цього старту... І чого ж ти, питається, пролазив стільки вгорі? - сварю я себе :? 5 хвостів, 9.5 балів, невтішно... Принаймні немає десяток, як учора... Але це не дуже радує. Ті ж, хто пішов вниз зони від самого старту, відловились гарно!
Зображення
Зображення
Зона С. Фото - Ян Тупіцин

Останній тур, старт посерединці. Біжу в низ зони, займаю вільний сектор... все пішло як по-маслу, відчував себе в своїй тарілці. Була впевненість в робочих приманках, швидко міняв сектори, якщо покльовки припинялись, і отримав купу задоволення від рибалки. І з дев"ятьма хвостами поділив з італійцем 2-3 місця. В підсумку - 6 місце в зоні. Партнери по команді виступили приблизно так само, результати будуть відомі пізніше. Збираємо всіх, прямуємо до готелю!
Зображення
Зображення

За кілька годин почули всі почули радісні крики збірних - значить вивісили результати)
В другому етапі збірна виступила дуже рівно - 5-6-6-7 місця в зонах, тому нам вдалося покращити своє місце в підсумковому заліку - піднялись на сьоме загальне місце.
А невдовзі почалась офіційна частина закриття спінінгових змагань - з оркестром, подіумом, феєрверками і святковим фуршетом!
Кілька фото з цього дійства:
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення
Зображення


...А зранку нас чекала довга і виснажлива подорож додому...
Враження незабутні! Всім рекомендую :) Не втрачайте свої шанси! Немає нічого неможливого!

Дякую всім, хто був причетний до цієї поїздки, а саме:

- тренерському складу - Мельнику Андрію, Тупіцину Яну і Чебану Кирилові - за грандіозний фронт роботи, який вони зробили для того, щоб ця поїздка відбулася, за знання, що я отримав від них, і за постійну моральну підтримку;
- партнерам по збірній - Мацуєву Андрію, Терещенко Костянтину, Кобелюху Владиславу, Красовському Андрію - хлопці виклалися на всі сто, збірна працювала як єдиний механізм, одне ціле!
- координаторам - Корзенкову Дмитру і Мітюричу Роману, відпрацювали фантастично, без їх досвіду і корисних порад було б набагато складніше
- всій делегації за гарний настрій і високий командний дух, які були під час всієї поїздки
- магазинам "Золотий Карась" і "Світ Рибалки" за величезну допомогу в технічному оснащенні, забезпеченні високоякісними снастями і приманками
- Львівській обласній федерації риболовного спорту і її президенту Риваку Олегу за всебічне сприяння та допомогу
- головним спонсорам збірної України компанії Major і Craft Nemiroff, і іншим небайдужим організаціям і людям
- усім, хто вболівав за нас - ваша підтримка дуже потрібна і відчувається навіть на такій відстані!

p.s. перепрошую, що так довго не викладав закінчення, терміново поїхав у відрядження...
p.p.s. на днях доповню звіт відеоматеріалом
За це повідомлення автора Bayda подякували (всього 6):
Палыч (01 листопада 2011 22:49) • sentkroy (01 листопада 2011 23:21) • We$t (01 листопада 2011 23:50) • pickup (02 листопада 2011 00:08) • Alegator (02 листопада 2011 12:38) • белий (10 листопада 2011 18:42)
Рейтинг: 16.22%

Відповісти

Повернутись до “Світові першості”